- попрохати
- [попроха/тие]
-а/йу, -а/йеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
попрохати — а/ю, а/єш, док. 1) перех., чого, про що і без додатка, також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого небудь із проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що небудь; попросити. || тільки з інфін.… … Український тлумачний словник
попрохати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
попросити — ошу/, о/сиш, док. 1) перех., чого, про що і без додатка, також з інфін. або зі спол. щоб. Звернутися до кого небудь з проханням зробити щось, виконати якусь роботу або дати, подарувати чи позичити що небудь; попрохати. || тільки з інфін.… … Український тлумачний словник